Поради педагогічним працівникам з питань
протидії вербуванню дітей
Важливим чинником для розуміння причин, які призводять до того, що пропозиції з боку російських спецслужб знаходять відгук саме у дітей 13-17 років є вікові психологічні особливості підлітків, про які мають знати батьки, педагоги і самі підлітки:
- Для дітей 13-17 років характерною є несформованість тих ділянок мозку, які відповідають за контроль, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, можливість передбачати наслідки подій, власних та чужих вчинків. Це призводить до того, що користуючись своїм правом на особистий вибір, підліток до кінця не усвідомлює, що до цього вибору йогу навмисне підштовхують, а відповідати за зроблене доведеться в повній мірі саме йому.
- Підлітки прагнуть до ризику, тим самим вони випробують себе, свої можливості, перевіряють на міцність систему норм, правил суспільства, в якому живуть. Але за несформованості критичного мислення вони, як ніхто інший, схильні потрапляти у небезпечні ситуації.
- Підлітковий вік – це період сепарації від батьків, формування власної системи цінностей шляхом перевірки системи цінностей, закладеної батьками та суспільством. І якщо ці цінності закладалися у несприятливих умовах, за відсутності поваги до дорослих та довіри, безпеки у стосунках, неумотивовані, такі цінності будуть швидко забуті і підліток почне активно розширювати межі дозволеного, випробуючи суспільство на його правову, моральну, етичну спроможність.
- Це період усвідомлення свого місця у суспільстві, майбутнього, період планів та мрій. А реалізація мрій, природно, потребує або активної праці та/або матеріальної складової. Тому підлітки легко «ведуться» на
можливості «легкого» заробітку. І якщо дорослі відразу усвідомлюють всю абсурдність ситуації, то підліток «не замислюється», що стоїть за такими щедротами та не усвідомлює шкоду, яку може завдати і собі, і оточуючим.
Освіта та профілактика є основними інструментами у подоланні складних вікових періодів у житті підлітка і педагоги та працівники психологічної служби відіграють ключову роль у цьому процесі, оскільки вони можуть навчати учнів правил безпечної поведінки й допомагати батькам розуміти, як уберегти своїх дітей від небезпек.
У межах спільної програми «Безпечна школа», яку реалізовують Міністерство освіти і науки та Міністерство внутрішніх справ, розроблено рекомендації для батьків та освітян, щоб уберегти підлітків від вербування ворогом https://mon.gov.ua/news/yak-rozpiznaty-oznaky-verbuvannia-dytyny- rekomendatsii-batkam-i-osvitianam
Поради, які допоможуть реалізувати основні напрями взаємодії вчителя з батьками задля запобігання вербуванню в межах освітнього проєкту підготувала для педагогів редакція журналу «На Урок» https://naurok.com.ua/post/protidiya-verbuvannyu-ditey-u-diversi-ta- pravoporushennya-vzaemodiya-vchitelya-z-batkami
Дорослі мають усвідомлювати, що у підлітковому віці молодь легко піддається негативному впливу та схильна до необдуманих ризикованих дій. Через певні біологічні особливості тинейджерам складно мислити критично та бачити небезпеку там, де її помічають дорослі. У цей складний час підлітки, психіка яких втомлена війною, стають легким об’єктом для маніпулювання. Психологи та експерти зауважують, що російські спецслужби першочергово націлюються на підлітків, які:
-
- шукають додаткового заробітку й зацікавлені у будь-яких пропозиціях про роботу;
- активні й ініціативні, проте не вміють спрогнозувати наслідків своїх дій;
- не обізнані про юридичну відповідальність, зокрема щодо неповнолітніх;
- мають низьку самооцінку, почуваються самотніми або ізольованими, не відчувають підтримки в сім’ї, є так званою «групою ризику».
Корисна інформація та матеріали на допомогу педагогу щодо організації та проведення заходів з безпечної поведінки учнів, медіа освіти розміщена на сайтах:
- Центр протидії дезінформації при РНБО України: https://cpd.gov.ua/category/events/
- Академія Української Преси https://www.aup.com.ua/
- Портал медіа освіта і медіа грамотність http://medialiteracy.org.ua/ Завдання для розвитку навичок критичного мислення та медіаграмотності в учнівства можна інтегрувати в будь-який етап уроку. Це не тільки допомагає розвивати у дітей базові навички з медіаграмотності, а й надає методичну свободу вибору вчителям – без прив’язки до конкретної теми чи предмета. Досвід педагогів закладів загальної середньої освіти України.
https://nus.org.ua/2024/10/21/10-prostyh-vprav-iz- mediagramotnosti-na- bud-yakyj-urok/
Громадська організація «Смарт освіта» розробила для вчителів методичні посібники для онлайн-курсу «Основи кібербезпеки для школярів» http://cyberkidsukraine.nus.org.ua/
Інформаційно-просвітницькі заходи зі здобувачами освіти:
- практичні тренінгові заняття щодо аналізу конкретних ситуацій з формування критичного мислення, розвитку навичок прийняття відповідального рішення, оволодіння сучасними технологіями розв’язання складних ситуацій, цілепокладання у значимих для підлітка життєвих ситуаціях;
- інформаційні повідомлення з метою підвищення правової свідомості та відповідальності шляхом інформування, ознайомлення із нормативними актами, аналіз конкретних прикладів із застосуванням цих законів;
- просвітницька робота щодо медіа грамотності та медіа гігієни, безпечної поведінки в соціальних мережах та месенжерах;
- формування сталої, свідомої системи цінностей, таких як патріотизм, відчуття національної приналежності та єдності.
Про роль національно-патріотичного виховання молоді у превенції втягнення до диверсійної та колабораційної діяльності
Наразі виховання дітей та молоді в Україні здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво підвищує роль національно-патріотичного виховання молоді. З огляду на це національно-патріотичне виховання учнівської молоді наповнюється новим змістом та має бути зорієнтованим на формування в підростаючого покоління національної самоідентифікації.
Важливо, щоб кожен заклад освіти став для дитини осередком становлення громадянина – патріота України. У планах роботи класних керівників необхідно передбачити проведення тематичних годин спілкування, зустрічей, бесід, лекцій, семінарів, тематичних виставок, засідань за «круглим столом», науково-практичних конференцій, літературних вечорів, поетичних годин тощо щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат.
Рекомендуємо застосовувати в роботі такі акти національного законодавства: Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text)
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 р. № 1322
«Про схвалення Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1322-2023-%D0%BF#Text
Для використання в роботі за цим напрямом пропонуємо такі матеріали: Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy
Матеріали Українського державного центру національно- патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді для потреб дистанційної освіти дітей та дорослих https://patriotua.org/dystantsiine/
Проєкт «Що ти знаєш про...? Історія регіонів України» Національного центру «Мала академія наук України» http://surl.li/vykyrs