Школа в нашому селі і заснована ще у 1888 році священником Гнатом Рачинським. Її приміщення знаходилось біля церкви за городом Манятовського Кельція. У 1888 році відкрилась однокласна церковно-приходська школа, яка розмістилася спочатку у будинку тодішнього священика Ігнатія Рачинського, а пізніше була побудована на цьому місці (тепер тут сільський стадіон).
Це був церковно-парафіяльний однокласний навчальний заклад, де одночасно здобувало освіту 40 учнів, яких вчив один учитель. Та ідейним і релігійним наставником був священник. Дітей вчили церковно-словянському читанню, закону божому і церковному співу. Багато хто з учнів пересиджував уроки в дуплі старої липи, яка росла поряд. Закінчивши школу, діти залишалися малописьменними. Дехто міг хоча б розписатись, а більшість замість підпису ставили хрестик, відговорюючись тим, що закінчили «липу». Будинок священика був недалеко від церкви, пізніше у ньому знаходилась школа, потім – медпункт і відділення зв’язку. Тепер це місце на території сучасної школи можна розпізнати за старими вербами та заглибиною, яка була колись копанкою, що копалась як послух молодими людьми, які мали вступати до шлюбу.
У першій чверті ХХ ст. старе приміщення школи не могло вже вмістити всіх бажаючих. Тому для навчання дітей було пристосовано колишній будинок священника, який знаходився на подвір’ї сучасної школи.
Уроки проводилися вже українською мовою. Але підручників не було. Тому використовувався російський «Сеятель». У першому класі вивчали буквар «До світла». Пізніше у наступних класах стали вчитися за підручником «Рідна школа». Учителями в той час були Медведенко Олена Іванівна, Шипович Юрій Никифорович, Дзвіновський (на жаль, ім’я та по батькові не встановлено). Підручників не вистачало, їх видавали на двох або трьох учнів, канцелярського приладдя не було взагалі. Вчителі жили впроголодь. Продуктами їх підтримували батьки учнів.
У 1926 році було побудовано нове приміщення школи біля центральної дороги на сучасній шкільній садибі.
Цим було створено умови для відкриття чотирирічної трудової школи. Хто хотів продовжувати навчання, в наступному році поступали до п’ятого класу Брацлавської семирічної школи, а з 1928 року стали вступати до п’ятого класу Чуківської прогресивної семирічки. У цей час до школи прийшли Шелест Оксентій Захарович та Войченко Антін Давидович. Директором і одночасно головою колгоспу, створеного навесні 1929 року, був Зянько Володимир Карпович.
З 1932 року в селі діяли комсомольська та піонерська організації. Старшим піонервожатим у школі працював Калита Павло Іванович. Навчали дітей досвідчені педагоги Коник Микола Іванович (завуч), Звенигородський Матвій Васильович, Владика Василь Іванович, Замрига Арсень Григорович, Резніченко Євдокія Матвіївна, Тодосійчук Спиридін Миронович, Дзюменко Микита Онисійович, Кравчук Тетяна Филимонівна, Олексієнко Іван Петрович, Сіціховська Броніслава.
1936 рік. Педагогічний колектив:
сидять - перший Владика В. І., третій Зянько В. К., четвертий Коник М. І.
1936 рік. Перший випуск Бугаківської семирічної школи
1937 р. Педагогічний колектив: сидять (зліва направо) Замрига Арсеній Григорович, Куликовець Віра, Петринчук Іван, Зянько Володимир Карпович, Войченко Антін, Сіціховська Броніслава, стоять (зліва направо) Тодосійчук Спиридон Миронович, Владика Василь Іванович, Олексієнко Іван, Коник Микола Іванович, Звенигородський Матвій Васильович.
1937 р. Другий випуск Бугаківської семирічної школи. Зліва направо сидять вчителі Тодосійчук С. М., Владика В. І., Замрига А. Г., Петринчук І. – голова колгоспу, Куліковець В., Зянько В. К., Сіціховська Б., Коник М. І., Олексієнко Іван, Звенигородський М. В.
Фото 1938 року. Третій випуск семирічної школи
Серед учнів та вчителів Мовчан Оксентій – голова сільради (сидить другий справа в першому ряду). У роки ІІ світової війни за зв'язок з партизанами був закатований. Поряд з ним (третій справа) - Зянько Володимир Карпович, був організатором колгоспу в селі, директором школи, вчителем історії, хорошою людиною. Жив і помер в селі.
Педагогічний колектив: зліва направо голова сільської ради Супруненко Іван Венедиктович, Звенигородський Матвій Васильович, Москаленко Филимон Федорович, Коник Микола Іванович, Зянько Володимир Карпович, Калита Павло Іванович, Замрига Арсень Григорович, Прибиш Харитон Олексійович, Маня Савівна – вчителька початкових класів, вчитель фізкультури.
Фото 1939 року. Четвертий випуск Бугаківської семирічної школи
В центрі Коник Микола Іванович – директор школи, Звенигородський Матвій Васильовий (другий зліва в другому ряду), Владика Василь Іванович (другий справа в другому ряду).
На високому рівні в той час була в школі фізкультурно-масова робота. Святкові дні проходили в змаганнях та спортивних іграх. Також учні школи разом з вчителями ставили п’єси, співали в хорі.
Навчання в школі було перервано війною. Відновлено його було лише в 1945 році. Директором тоді було призначено Звенигородського Матвія Васильовича (на фото внизу).
Фото 1948 року. Звенигородський Василь Матвійович з учнями 2 класу.
У школі бракувало вікон, дверей, жерсті. Учні були переростками. Напівголодним вчителям присилали з району пайок. Завучем спочатку був Коник Микола Іванович, потім Бродовська Наталя Дем’янівна.
На цьому фото педагогічний колектив 1946 року: у першому ряду зліва на право Резніченко Є. М., Кравчук Т. Ф., Джавун М. Д., у другому ряду – Зарічанська Т. П., Бродовська Н. Д.,Владика В. І., у третьому ряду зліва друга – Маркевич М. Л., справа - Звенигородський М. В., Вальчук Ф. П.
Фото 1946 року. Сьомий випуск Бугаківської семирічки.
Фото 1947 року. Восьмий випуск Бугаківської семирічної школи.
У повоєнні роки в школі працювали вчителі: Геймур Лідія Семенівна, Дудніченко Анастасія Кирилівна, Джавун Марія Дмитрівна, Резніченко Євдокія Матвіївна, Вальчук Феодосія Павлівна, Москаленко Анастасія Онисіївна, Савенюк Володимир Гаврилович, Кравчук Тетяна Филимонівна, Зарічанська Тіна Пилипівна, Москаленко Филимон Федорович, Краєвська Міля Лук’янівна, Горбенко Андрій Йосипович (військовий керівник), фізруки Охріменко Іван Артемович та Тарнавський Григорій Васильович.
Фото 1948 року. Дев’ятий випуск Бугаківської семирічки. Вчителі: Коник М. І., Владика В. І., Джавун М. Д., Геймур Л. С., Маркевич М. Л.
У школі в 50-60-х рр. ХХ ст. нараховувалось більше 300 учнів, 5-8 класи були паралельними. Тут навчалися діти з навколишніх сіл - Йосипенок, Зарудинець, Кароліни, Зеленянки та Городниці.
Виникла потреба в новому приміщенні школи, яке й було побудоване у 1970 році під керівництвом директора Герасименка Володимира Потаповича.
У цьому приміщенні сьогодні знаходиться гімназія, яка нараховує 70 учнів, та дошкільна дитяча установа «Віночок», розрахована на одну різновікову групу.