Директор
Тетяна ГРИГА
29.08.2025
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
БУГАКІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
БРАЦЛАВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
Схвалено на засіданні
педагогічної ради
від 29.08.2025 №1
1.Загальні положення
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Бугаківській гімназії Брацлавської селищної ради розроблено відповідно р.5 ст. 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти.
1.2. Терміни, що вживаються в Положенні:
Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища або ознака, на підставі якої виробляється оцінка.
Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що
здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.
Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом
правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання,
викладання та провадження наукової, творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання або наукових (творчих) досягнень.
Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих)
результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі.
Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання.
Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу.
Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.
1.3. Визначає систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти педагогічна рада Бугаківської гімназії
1.4. Відповідно до ст.41 Закону України «Про освіту» внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;
- забезпечення інформаційними системами для ефективного управління закладом освіти;
- створення в закладі інклюзивного освітнього середовища;
- система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
2. Зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
2.1.Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
- системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
- здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти;
- готовності учасників освітнього процесу до ефективних змін;
- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості освітнього процесу та прозорості процедур забезпечення якості освітньої діяльності.
Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:
− удосконалення планування освітньої діяльності;
− підвищення якості знань здобувачів освіти;
− посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.
Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:
- якість освіти;
- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;
- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.
Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:
– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
– організацію (створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення та розподіл повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).
Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:
• Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
• Контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання.
Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти під час державної підсумкової атестації результатам їх навчання на кожному рівні загальної середньої освіти.
3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.
2.2. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
2.3. Моніторинг якості освіти
Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти.
Завдання внутрішнього моніторингу:
- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.
- Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
- Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
- Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
- Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.
Предмет моніторингу.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.
Моніторинг здійснюють:
- керівник закладу та його заступник, органи самоврядування, створені педагогічними працівниками, учнями та їх батьками, засновник,
- органи, що здійснюють управління у сфері освіти,
- громадськість.
Форми моніторингу.
Основними формами моніторингу є:
- самооцінювання освітньої діяльності педагогами, здобувачами освіти, дміністрацією;
- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань;
- проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапах Всеукраїнських предметних олімпіад;
- опитування, анкетування;
- відвідування уроків, заходів.
Критерії моніторингу:
- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
- систематичність (поетапно та послідовно);
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.
- Покращення управління освітнім процесом, збір даних для прийняття відповідних управлінських рішень.
Підсумки моніторингу:
- Підсумки моніторингу узагальнюються і висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
- Дані моніторингу обговорюються на засіданнях шкільних методичних об'єднань та педагогічних радах.
- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо подальшого планування та корекції роботи.
Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:
1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.
2. Контингент здобувачів освіти.
3. Психолого-соціологічний моніторинг.
4. Результати навчання здобувачів освіти.
5. Педагогічна діяльність.
6. Управління закладом освіти.
7. Освітнє середовище.
8. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.
9. Формування іміджу сучасного закладу освіти.
3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:
- Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів НУШ, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813
- Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів НУШ, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024. № 1093
- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молоді і спорту від 13.04.2011 року № 329 .
Навчальні досягнення здобувачів у 1 -4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у класах НУШ базової освіти – формувальному бальному оцінюванню.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.
Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Формувальне оцінювання результатів навчання учнів/учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції. Воно не призначене для визначення відповідності результатів навчальних досягнень учнів обов'язковими /очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом /модельною навчальною програмою за певний період навчання, це інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Формувальне оцінювання є поточним видом оцінювання і воно не впливає на підсумкові оцінки. За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема, розділ тощо) здійснюється тематичне оцінювання. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу, але вони не враховуються під час підсумкового оцінювання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку. Підсумкове оцінювання здійснюється періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного (ПР), декількох або всіх груп результатів (КПР), визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечити об’єктивність оцінювання.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного предмету. Річна оцінка виставляється на основі семестрових. Семестрові і річні оцінки можуть коригуватись.
При оцінюванні сформованості предметних компетентностей учнів з ООП вилучають ті складові (зання, вміння, види діяльності, інше), опанування якими є утруденим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.
4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.
Вимоги до педагогічних працівників Бугаківської гімназії встановлюються у відповідності до професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 29 серпня 2024 р. № 1225
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством.
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у Бугаківській гцмназії. є:
- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
- освітній рівень педагогічних працівників;
- результати атестації;
- систематичність підвищення кваліфікації;
- наявність педагогічних звань, почесних нагород;
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
- участь в експериментальній діяльності;
- результати освітньої діяльності;
- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
- показник плинності кадрів.
Конкретизовані індикатори якості педагогічної діяльності наведені у додатку № 1 до Положення.
З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість (по 10%) годин має бути обов’язково спрямована на удосконалення знань, вмінь і практичних навичок щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та психологічну підтримку учасників освітнього процесу
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється шляхом:
- проходження курсової перепідготовки;
- участі в семінарах, семінарах-практикумах, тренінгах, конференціях, «круглих столах» та ін.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних
працівників закладу освіти
Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку. Для цього відповідно до розділу 5, статті 41 закону України «Про освіту» застосовується щорічне Комплексне самооцінювання освітніх та управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти як система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу з метою управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхньої взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.
Управління процесом забезпечення якості освіти в Бугаківській гімназії забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.
Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:
- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
- призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- формування та підготовку аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.
Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу освіти, директор, заступник директора з навчально-виховної роботи.
З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:
- призначення осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти;
- проведення заходів щодо навчання педагогічних працівників гімназії навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу;
- розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами щодо проблем управління якістю освіти.
Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги щодо контролю за якістю освітнього процесу;
- оптимальність та дієвість управлінських рішень;
- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадової особи, яка відповідає за управління якістю освітнього процесу);
- формування освітньої програми закладу освіти, раціональність використання інваріантної, варіативної складової;
- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
- співставлення показників успішності з результатами державної підсумкової атестації,
- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
6. Забезпечення необхідними ресурсами для організації освітнього процесу
Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, інформаційних) та ефективність їх застосування.
Бугаківська гімназія повністю забезпечена педагогічними кадрами, всі з них мають вищу фахову освіту. Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.
Для здійснення освітнього процесу заклад має 14 класних кімнатах, спортивну залу, ігрову кімнату, ресурсну кімнату, бібліотеку.
Заклад забезпечений навчальними програми, методичними посібниками, підручниками з усіх предметів.
Бугаківська гімназія має доступ до мережі Інтернет, працює в системі «АІКОМ», освітній системі «Мрія», використовує платформу ЄАС, портал ІРЦ, власний веб-сайт, електронну пошту, сторінки в соціальних мережах.
7. Забезпечення інформаційними системами для ефективного управління
закладом освіти
У Бугаківській гімназії здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом.
Для обміну інформацією в освітньому процесі використовується відео-,аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.
У закладі створений банк статистичних даних за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:
- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК ;
- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками.
Гімназія потребує оновлення застарілої комп’ютерної техніки як для освітньої діяльності, так і для адміністративної роботи.
8. Створення інклюзивного освітнього середовища
Заклад освіти забезпечує здобувачів освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що відповідають ліцензійним та акредитаційним вимогам;
- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання або утворенням інклюзивних класів для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей ( стаття 20 Закону України «Про освіту»)
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.
8.1. Принципи універсального дизайну та розумного пристосування:
- Рівність та доступність використання,
- Гнучкість користування (заклад забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми),
- Просте та зручне використання (навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти),
- Доступно викладена інформація,
- Терпимість до помилок,
- Низький рівень фізичних зусиль,
- Наявність необхідного розміру, місця, простору (дизайн має враховувати наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях з огляду на характеристики, стан та мобільність користувача, доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів; можливість регулювання середовища для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.)
8.2. Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами
У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами, а саме:
1.Затишні класні кімнати на першому поверсі.
2. Ресурсна кімната на першому поверсі.
3.Внутрішні туалети на першому поверсі.
4.Роздягальні в класних кімнатах.
5.Шкільна їдальня на першому поверсі.
6. Є пандус.
7. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях.
Недоліком є те, що у штаті закладу немає посад практичного психолога, соціального педагога, логопеда та дефектолога для корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
9. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Система забезпечення академічної доброчесності функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», Положення про академічну доброчесність, яке прийняте в Бугаківській гімназії
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
1) посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
2) надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
3) контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
4) об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
1) самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
2) посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень,відомостей;
3) постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
4) самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
5) надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).
Порушенням академічної доброчесності в Бугаківській гімназії вважається:
- академічний плагіат;
- фабрикація;
- списування;
- обман;
- необ’єктивне оцінювання;
- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».
Заходи спрямовані на дотримання академічної доброчесності:
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;
– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних
компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів використання інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;
– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;
– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.
Виявлення порушень академічної доброчесності .
Особа, як виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником або здобувачем освіти, має право звернутися з письмовою заявою до Комісії з питань академічної доброчесності. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні комісії, яка ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальност. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника. Термін повноважень Комісії – 1 рік. Комісія звітує про свою роботу раз на рік.
Види відповідальності за порушення академічної доброчесності наступні.
За списування учнями передбачено:
1) проведення повторного письмового оцінювання;
2) повторне проходження ДПА за окремим графіком;
3) анулювання роботи учасника шкільного етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, в разі повторного списування – недопущення в подальшому до участі в інших конкурсах та олімпіадах.
За необ’єктивне оцінювання результатів навчання учнів педагогічними працівниками передбачено:
-повторне опрацювання педагогічним працівником критеріїв оцінювання знань;
-при виявленні систематичних порушень дані факти враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічних звань.
-обман (фальсифікацію, фабрикацію, плагіат), вчинений педагогічним працівником як автором навчально-методичних розробок, публікацій та інш., є підставою для
відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
-пониження кваліфікаційної категорії педагогічного працівника в разі встановлення в атестаційний період фактів списування здобувачами освіти під час контрольних зрізів знань, фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень,
- брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
Особи, відповідальні за впровадження та функціонування внутрішньої системи якості:
Удоденко Т.В. – заступник директора навчально-виховної роботи
Павленко О.В.. – керівник МО початкових класів
Проценко Н.О. – керівник МО природничо-математичного циклу
Білоус Т.О. – керівник МО гуманітарного циклу
Романчук Н.О. – керівник МО класних керівників
Додаток № 1
до Положення про внутрішній
моніторинг якості освіти
Критерії, правила і процедури оцінювання
освітньої діяльності педагогічних працівників
Процедура оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників включає
наступні сфери:
- професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
- результати освітньої діяльності.
І. Критерії визначення професійного розвитку та підвищення кваліфікації
педагогічних працівників:
1. Результативність професійного зростання
1) Самоосвіта:
- визначення напряму (теми, проблеми) саморозвитку;
- план самоосвіти;
- самоаналіз освітньої діяльності
- наявність професійного портфоліо;
2) Забезпечення підвищення кваліфікації через курсову перепідготовку.
3) Участь у короткострокових формах підвищення кваліфікації: тренінгах,семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
4) Участь у роботі творчих груп, методичних об’єднань учителів тощо.
5) Публікації в педагогічних періодичних виданнях.
2. Результати атестації педагогічного працівника
1) Визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді.
2) Підтвердження кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.
3) Присвоєння кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.
ІІ. Критерії оцінювання результатів освітньої діяльності.
1. Здатність до реалізації функцій професійної діяльності.
- здатність визначати цілі для досягнення бажаних результатів, планування освітньої діяльності, реалізація сучасних освітніх технологій під час проектування уроку.
- здатність організовувати процеси, створення умов для досягнення очікуваних результатів.
- спроможність добирати доцільні методи, форми, засоби педагогічної діяльності, уміння конструювати освітні заходи (навчальні заняття, виховні заходи, батьківські збори), спроможність добирати, розробляти методичне забезпечення освітнього процесу.
- здатність до організації та проведення експериментально-дослідницької роботи,
вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду, узагальнення власного педагогічного досвіду, наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій.
– спроможність організовувати та проводити процедури контролю, використання різних видів і форм діагностичних робіт для моніторингу, поточного контролю перебігу освітнього процесу.
- здатність до самоаналізу освітньої діяльності, результатів, засобів їх досягнення,
визначення шляхів корегування освітньої діяльності, покращення якості освітнього процесу та результатів.
2. Здатність до взаємодії та роботи в команді.
- здатність дотримуватись соціальних норм і правил.
- вміння виконувати різні функції в колективі, громадські доручення.
- вміння попереджувати конфліктні ситуації, застосовувати технології розв'язання конфліктів.
- вміння працювати в команді.
3. Здатність до розвитку культури особистості.
- дотримання академічної доброчесності.
- знання рідної мови, застосування норм мовної культури.
- дотримання моделі толерантної поведінки
4.Здатність до виконання громадянських обов’язків.
- виконання громадських обов'язків.
- уміння обґрунтовувати позицію.
5. Здатність до пошуку, обробки, збереження і створення інформаційних ресурсів.
- застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітній діяльності.
- раціональне використання програмних засобів навчання.
- здатність до обміну інформацією засобами ІКТ.
- спроможність до створення власного інформаційного поля (сайт, сторінка у соціальній мережі, блог).
Визначення результатів освітньої діяльності педагогічного працівника на основі компетентнісного підходу здійснюється наступними способами:
- самооцінка;
- аналіз;
- анкетування здобувачів освіти, їх батьків;
- співбесіда;
- відвідування уроків, заходів;
- відгуки громадськості.